Бердянська міська рада - офіційний сайт

Усиновлення дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування

Відповідно до чинного законодавства, одним із найпріоритетніших завдань служби у справах дітей є забезпечення виключно сімейних форм виховання для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Фахівці служби мають визначити найоптимальніші шляхи вирішення проблем у відповідності до індивідуальних потреб кожної дитини та влаштувати її на виховання у сім’ю національного усиновлювача або опікуна/піклувальника, чи до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, під патронат.

Сьогодні ми знайомимо громадян з однією з форм сімейного виховання — усиновленням.

Поняття усиновлення

Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю дитини на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 Сімейного кодексу України (СКУ), а саме коли усиновлюється дитина, яка є громадянином України, але проживає за межами України.

Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Хто може стати усиновлювачем (основні правила)?

В Україні в ролі усиновлювачів можуть виступати особи, визначені статтею 211 Сімейного кодексу України:

  • дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини ;

  • особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років ;

  • подружжя, один із подружжя за згодою другого на усиновлення, а також одинокі особи.

Іноземні громадяни можуть почати процедуру усиновлення дитини в Україні за умови перебування в шлюбі. Виняток становлять випадки, коли усиновлювачем дитини виступає його родич – іноземець.

Хто має переважне право на усиновлення дитини?

Часом виникають труднощі з усиновленням дитини. Бувають випадки, коли відразу кілька осіб виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину. У такій ситуації в дію вступає стаття 213 СКУ, згідно з якою пріоритетне право на усиновлення дитини мають громадяни України:

  • сім’я в якій виховується дитина;

  • особи, які перебувають у шлюбі (подружжя);

  • родичі дитини (незалежно від місця їх проживання);

  • чоловік матері дитини або нова дружина батька дітей;

  • особи, які всиновлюють кількох дітей, які є братами, сестрами.

 

Хто не може усиновити дитину, які обмеження?

Основною метою усиновлення є створення оптимальних умов для виховання, а також фізичного, психічного, духовного і соціального розвитку дітей. Тому законодавством пред’являється ряд вимог до особистості кандидата в усиновлювачі. Зокрема, згідно зі статтею 212 СКУ, усиновлювачами не можуть виступати наступні категорії осіб, які:

  • не мають громадянства;

  • не дотримуються інтересів дитини;

  • зловживають алкоголем або наркотичними засобами;

  • не мають постійного місця проживання та постійного заробітку(доходу);

  • обмежені в дієздатності або визнані недієздатними;

  • страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ України;

  • позбавлені батьківських прав (якщо ці права не були поновлені);

  • за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;

  • перебувають на обліку (лікуванні) в психоневрологічному або нарко-логічному диспансері;

  • були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, щодо якої з їхньої вини усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу);

  • були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів

Крім того, відповідно до чинного законодавства України, усиновлювачами не можуть бути одностатеві пари; іноземці, які не перебувають у шлюбі (якщо вони не є родичами дітей); громадяни, встановлені п. 10 ч. 1 ст. 212 СК, а також особи, які перебувають у шлюбі з чоловіком (жінкою), які відповідно до п. 3-6, 8, 10 ч. 1 ст. 212 Смейного кодексу України не можуть бути усиновлювачами.

Яких дітей можна усиновити в Україні?

Відповідно до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, проведення процедури усиновлення можливе лише щодо дитини, яка перебуває на місцевому обліку дітей, які можуть бути усиновлені, в службі у справах дітей. Згідно п. 4 цього Порядку, усиновленню підлягають:

  • діти-сироти;

  • діти, позбавлені батьківського піклування;

  • діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

 

З якого віку може бути усиновлена дитина?

Виходячи з норм сімейного законодавства України усиновити можна дитину у віці від 2 місяців до 18 років. У виняткових випадках (за рішенням суду) може бути усиновлений і повнолітній, який став сиротою або позбавленим батьківського піклування до досягнення ним 18 років (ч. 2 ст. 208 СК). При цьому, при розгляді справи судом, враховується сімейний стан усиновлювача, зокрема наявність або відсутність у нього власних дітей та інші обставини.

Чи потрібна згода дитини на усиновлення?

Для забезпечення інтересів і дотримання прав дитини на проведення усиновлення необхідно отримати її згоду (ст. 12 Конвенції про права дитини), форма якої повинна відповідати її віку та стану здоров’я. При цьому, дитиною має бути дана згоду не в цілому на усиновлення, а на усиновлення конкретною особою, з якою дитина спілкувалася, кому довіряє, симпатизує і знайшла спільну мову.

Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, що відповідає її вікові та стану здоров'я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення.

Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення.

Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

 

Чи потрібна згода батьків на усиновлення дитини?

Усиновлення дитини здійснюється за добровільної згоди його біологічних батьків. Рішення повинно бути усвідомленим і не переслідувати корисливих мотивів (плата за згоду на усиновлення дитини не припустима). Згода батьків оформлюється в письмовому вигляді і засвідчується нотаріусом. У статті 219 Сімейного кодексу перераховані підстави, що допускають проведення усиновлення без згоди батьків.

Дозвіл не вимагається, якщо вони:

- невідомі;

- позбавлені батьківських прав;

- визнані недієздатними або безвісно відсутніми;

- протягом 2 місяців після народження дитини не забрали її і запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України;

- якщо судом буде встановлено, що батьки, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її.

Яка процедура усиновлення в Україні?

Процес усиновлення дитини в Україні можна умовно розділити на кілька етапів, кожен з яких має свої індивідуальні особливості. На шляху до материнства (батьківства) доведеться пройти ряд обов’язкових дій, що повинні бути здійснені з боку потенційних усиновителів. Допомогти в оформленні усиновлення може наведена нижче покрокова інструкція по даній процедурі.

Крок 1. Починати процес потрібно зі звернення до служби у справах дітей за місцем проживання і отримання статусу кандидата в усиновлювачі. Перший крок до усиновлення — подача письмової заяви потенційних батьків і пакету документів для усиновлення (удочеріння):

  • копія паспорта;

  • копія свідоцтва про шлюб;

  • довідка про наявність чи відсутність судимості;

  • висновок про стан здоров’я кожного заявника;

  • нотаріально завірена письмова згода другого з подружжя на усиновлення, якщо усиновлює один з подружжя;

  • довідка про заробітну плату (за останні шість місяців) або декларація про доходи;

  • документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

    Копії документів надаються разом з оригіналами. Термін видачі висновку служби у справах дітей становить 10 днів з моменту звернення. За надання висновку органу опіки та піклування про доцільність усиновлення дитини дружини (або чоловіка) плата не стягується.

Крок 2. Протягом 10 робочих днів з моменту подачі заяви, служба у справах дітей проводить ретельну перевірку документів, складає акт обстеження житлово-побутових умов потенційних батьків, проводить з ними бесіду і з’ясовує мотиви усиновлення, а також ставлення до виховання дітей. Після прийняття рішення заявникам видається висновок разом з документами на усиновлення дитини, на підставі яких вони можуть звертатися в службу у справах дітей в будь-якій області України для встановлення контакту з дитиною. При цьому варто пам’ятати, що термін дії документів про усиновлення складає один рік з дня їх видачі.

Крок 3. Ознайомлення кандидатів в усиновлювачі з даними дітей, які можуть бути усиновлені та подальше особисте знайомство з дитиною. Кандидати у усиновителі, окрім спілкування з дітьми, мають право ознайомитися з документами, що містяться в особовій справі дитини, її медичною картою, історією життя, особливостями її розвитку, поведінки, навичками і рисами характеру.

Крок 4. Звернення до служби у справах дітей за місцем перебування дитини і подача заяви про бажання усиновити її. Заява складається державною мовою, із зазначенням П.І.Б., місця проживання усиновителів, а також прізвища, імені, по батькові, віку і місця знаходження дитини.

Крок 5. Розгляд службою у справах дітей заяви та документів кандидатів в усиновлювачі та винесення висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Цей висновок видається усиновлювачам під розписку і є підставою для звернення до суду.

Зібравши всі необхідні документи, усиновителю необхідно звернутися із заявою про усиновлення до суду за місцем проживання дитини. Крім основних вимог, заява також може містити клопотання про зміну прізвища, імені та по батькові дитини, тощо.

Що враховується судом при прийнятті рішення про усиновлення?

При розгляді справ про усиновлення (удочеріння) дітей в Україні, суд, в першу чергу, повинен виходити з інтересів дитини, тому детально вивчаються всі обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров’я та матеріальне становище усиновлювача, його сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини, мотиви усиновлення. Крім того, береться до уваги особистість дитини і стан її здоров’я, відносини з потенційним усиновлювачем.

Скільки коштує усиновлення дитини в Україні?

В Україні процедура усиновлення дітей є безкоштовною. Єдиним обов’язковим офіційним платежем є судовий збір за подачу заяви до суду, що стягується відповідно до Закону України «Про судовий збір». Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Додатково інформуємо, що з початку року і до 1-го липня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1921,00 грн., тому при поданні заяви про усиновлення (ставка судового збору за даний вид заяв складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) розмір судового збору становить 384,20 грн.

Для звернень громадян, які прийняли свідоме рішення стати усиновлювачами дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, повідомляємо адресу сектору з питань опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей виконкому Бердянської міської ради: м.Бердянськ, вул. Земська,буд.38, каб.7, тел. (06153) 3 31 75.

Усиновлення дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування