Бердянська міська рада - офіційний сайт

У Бердянському краєзнавчому музеї відбувся захід до дня пам’яті жертв політичних репресій

Кожного року в третю неділю травня Україна традиційно вшановує пам’ять понад півмільйона українців, загиблих під час політичних репресій. Призначення Дня – привернути увагу суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким насадженням комуністичної ідеології.

День пам’яті жертв політичних репресій не відразу з’явився в календарі пам’ятних дат незалежної України. У 2000 році Указом Президента України був встановлений День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій, який відзначався кожну четверту суботу листопада. Однак пізніше було вирішено, що таке поєднання двох різних за змістом пам’ятних дат є недоречним.

Тому 21 травня 2007 року Указом Президента Дні пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій були розведені не тільки в часі, але й розділені тематично. І третя неділя травня була визначена як День пам’яті жертв політичних репресій.

Напередодні відзначення трагічної дати тематичний захід під назвою «Під жорнами репресій до дня пам’яті жертв політичних репресій 1930-1950 рр. та 80-х роковин Великого терору” відбувся у краєзнавчому музеї міста. У заході взяли участь працівники відділу організаційної роботи та внутрішньої політики виконкому, учні 10 класу ЗОШ № 16, постраждалий від репресій 50-х років Патлика Теодозій Іванович, син колишнього репресованого Дмитрик Мирослав Михайлович, голова міського осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка Пилипенко Володимир Федорович.

Як розповіла заслужений працівник культури України, директор краєзнавчого музею Людмила Федорівна Ноздріна, після прийняття Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», у 1991 році створювалися комісії Радами народних депутатів – обласними, районними, міськими. З 1992 по 1996 працювала комісія з питань відновлення прав реабілітованих Бердянської міської Ради народних депутатів, до складу якої входила Людмила Федорівна. За період роботи комісії Бердянським виконкомом виплачені грошові компенсації 41 реабілітованому на суму 45561 грн. Після завершення роботи комісії до музею були передані документація та довідки, що збереглися. Однак, як зауважила Людмила Ноздріна, Бердянський краєзнавчий музей поклав початок роботи з цієї теми ще у середині 80-х років минулого століття – це дослідження даних з фондів музею, збір спогадів репресованих та їх родичів. У 1998 році у краєзнавчому музеї було відкрито експозицію «Політичні репресії 1930-1950 років у нашому краї», у 2005 році тематичні вітрини було відкрито у філії музею історії міста Бердянська. На даний час музей продовжує проводити дослідницьку роботу з цієї теми, систематизує документи, складає каталог реабілітованих, що свого часу мешкали у Бердянську.

Співробітник музею згадала про трагічні долі наших земляків - мірошника з села Нововасилівка Татькова Івана Павловича, громадсько-політичного діяча, одного із засновників бердянської «Просвіти» Дмитрик Михайла Івановича, секретаря райкому партії Степана Васильовича Цвяткова, директора Преславського педтехнікуму Димитрова Захарія Івановича, кадрового військового із села Новоспасівки (нині Осипенко) Якова Івановича Зюзя-Яковенка, Зюзіна Віктора Семеновича - художнього керівника і диригента народного оркестру «Азовська чайка», Юрія Ілліча Кара-Куркчі – першого декана фізико-математичного факультету Бердянського педагогічного інституту.

Наостанок, учень 10 класу прочитав вірш українського поета Юрія Клена та усі присутні вшанували пам’ять за невинно загиблими українцями.

У Бердянському краєзнавчому музеї відбувся захід до дня пам’яті жертв політичних репресій