Бердянська міська рада - офіційний сайт

Україна-НАТО: міфи та реальність

У 2003 році лише 16% українців підтримували ідею членства в НАТО. На сьогодні — це понад 60% населення. В лютому поточного року набули чинності Зміни до Конституції, які закріплюють курс України на членство в Європейському Союзі та НАТО. Прийнята Річна національна програми співробітництва України з НАТО та Концепція вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України.

Але досі активно поширюються міфи про небажане членство України в цьому Альянсі.

Чому поширюються міфи про НАТО? Тому що:

- спадщина радянського мислення серед населення залишається доволі сильною,

- російські політики та ЗМІ створюють з НАТО “образ ворога” та не бажають відпустити Україну до так званої ворожої організації,

- деякі українські політики свідомо приховують від населення правду про Альянс, і лише граються з темою НАТО задля електоральних вигод,

- пересічний український громадянин ще не повністю розуміє переваги від членства з НАТО, на відміну від тих країн, які вже стали членами НАТО.

МІФ 1: НАТО — агресивний імперіалістичний блок.

Завданням НАТО — є колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія, про що записано в основоположному документі Організації — Вашингтонському договорі 1949 року. НАТО у своїх принципах і діяльності дотримується норм ООН і діє за її мандатом. До її складу вже входить 29 країн.

МІФ 2: НАТО — це блок спрямований проти слов’ян

Російські політики сьогодні кличуть росіян, білорусів та українців на “священну війну за руський світ”. Спекулюючи на етнічній належності московські пропагандисти закликають захистити слов’янську єдність. При цьому в НАТО вони вбачають головну загрозу. Насправді ж все виглядає по-іншому. Загалом у світі налічується 13 країн, де слов’яни складають більшість населення. Серед них 7 країн вже є членами НАТО (Чехія, Польша, Словаччина, Словенія, Болгарія, Хорватія, Чорногорія), 2 країни готуються до вступу (Північна Македонія, Боснія та Герцеговина). Лише 3 країни на даному етапі не планують вступати (Росія, Білорусія та Сербія). Тобто, переважна більшість слов’янських країн є членами НАТО або планують до нього вступити. (див. слайд з картою країн)

МІФ 3: вступ України до НАТО зіпсує відносини з Росією

Про яке ще зіпсування відносин йде мова? На сьогодні Україна та Росія перебувають у стані неоголошеної війни, анексовано Крим, російські війська знаходяться на Донбасі, воюючи проти української армії. При цьому застосовується найновітніша російська техніка та зброя. У спеціальних таборах на території Російської Федерації готуються розвідувально-диверсійні групи, що здійснюють диверсії по всій території України. Знищується інфраструктура, загинули тисячі людей, більше мільйона жителів стало біженцями. Проти нашої держави цілеспрамовано ведеться інформаційно-психологічна війна. До неї залучена більшість державних та недержавних ЗМІ Російської Федерації та їх сателітів так званих “ДНР” та “ЛРН”.

МІФ 4: членство НАТО автоматично веде до повного переходу на озброєння США

Практично всі держави — учасниці мають озброєння, що їм найбільш підходить. Пострадянські країни навіть через багато років озброєні частиною радянської техніки, що пройшла вдосконалення. Найбільші ж країни мають своє виробництво літаків, гелікоптерів,танків, броньованих машин, артилерійських систем та стрілецької зброї. (слайд з технікою)

МІФ 5: вступ до НАТО означатиме обов’язкове відправлення українських військовослужбовців у гарячі точки

Відповідно до Конституції України та Закону про участь України у міжнародних миротворчих операціях, участь українських військовослужбовців у будь-яких операціях за кордоном здійснюється виключно за рішенням Верховної Ради України. Так ж подібна практика існує і в країнах-членах НАТО, кожна з яких самостійно визначається щодо участі у відповідних операціях. Жодних повноважень у спільних органів НАТО щодо направлення у гарячі точки військовослужбовців тієї чи іншої країни немає, адже це суверенітентне право кожної держави.

МІФ 6: НАТО — це інструмент зовнішньої політики США, де Вашингтон має безконтрольних вплив і нав’язує будь-які рішення іншим членам Альянсу.

Хоча внесок США та її вплив в організації значний, однак існує чимало прикладів, коли позиція цієї держави не знаходила підтримки інших членів Альянсу і, відповідно, вигідні для США рішення не ухвалювались. Найбільш відомим випадком є відмова Альянсу у 2003 році розпочати військові дії проти Іраку, оскільки частина європейських союзників висловились проти цієї компанії. В результаті США довелось самотужки створювати антисадамську коаліцію поза форматом НАТО,

МІФ 7: малі та середні країни не мають впливу на прийняття рішень і вимушені “танцювати під дудку” великих держав.

Насправді ж у НАТО використовують найбільш демократичний (у порівнянні з іншими міжнародними організаціями) принцип ухвалення рішень — консенсус. Тобто рішення вважається ухваленим лише у випадку, коли жодна з країна-членів не має заперечень. Фактично, одна, навіть найменша країна НАТО може заблокувати рішення цілого Альянсу, якщо не погоджується з ним. Наприклад, на Бухарестському саміті НАТО (квітень 2008 року) Греція заблокувала рішення про запрошення Македонії до членства НАТО через невизнання конституційної назви цієї країни, так як цю назву вважають такою, що належить Греції (згадайте видатного полководця Олександра Македонського). (слайд з картой)

МИФ 8: Членство з НАТО погіршує інвестиційних клімат

Процедура вступу до Альянсу — це всеохоплююча експертиза політичної й економічної система країни. Якщо держава проходить її та стає членом НАТО, це означає, що вона є стабільним та передбачуваним політичним та економічним партнером.

Досвід розширення Альянсу, коли членства набули країни Центральної і Східної Європи, свідчить, що у період виконання цими державами національних програм з Плану дій щодо членства і проведення переговорів зі вступу, обсяги прямих закордонних інвестицій збільшилися на мільярди доларів. Так, у 1997 р. в економіку Польщі було інвестовано 2,7 млрд. доларів США, у 1998 – 5 млрд. доларів США, а в 1999 р. – році вступу Польщі до НАТО – вже 8 млрд. доларів США. Щодо Чехії й Угорщини цифри ще більш вражаючі. У 1997 р. прямі іноземні інвестиції в економіку цих країн становили відповідно 4 і 6,2 млрд. доларів США, у 1998 – 9,8 і 10, 2 млрд. доларів США, у 1999 р. – 12,8 і 14,5 млрд. доларів США.

МІФ 9: членство з НАТО зовсім необов’язково Україні. Можна залишатися нейтральними.

Насправді не має жодного прикладу, коли б відмова від участі у системі колективної безпеки допомогла б будь-якій державі у забезпеченні її територіальної цілісності та розв'язанні конфліктів. Під час другої світової війни проголошення нейтралітету не захистила такі країни як Бельгія, Нідерланди та Норвегія — і ці держави були окуповані нацистами.

При цьому, забезпечення нейтралітету вимагає залучення значних фінансових ресурсів. У нейтральних європейських країнах все чіткіше простежується тенденція до перегляду свого статусу. Так, нейтральні держави Австрія, Швеція, Швейцарія та Фінляндія, не будучи членами Альянсу, беруть активну участь, як і Україна, у програмі НАТО “Партнерство заради миру”. Фінляндія розпочала підготовку до остаточного узгодження стандартів своїх збройних сил та інфраструктури за стандартами НАТО.

Україна також не входячи ні до одного з воєнних союзів стала об‘єктом нападу зі сторони Росії.

Так що ж таке НАТО? Це організація колективного захисту та оборони. Перш за все це — Політично-Військовий альянс.

ПОЛІТИЧНА частина НАТО — підтримує демократичні цінності і заохочує консультації та співпрацю у питаннях оборони та безпеки, щоб зміцнити довіру і, у довгостроковій перспективі, запобігати конфліктам.

ВІЙСЬКОВА частина НАТО - вважає своїм обов’язком мирне розв’язання суперечок. Якщо дипломатичні зусилля не дають результатів, у НАТО є військова потужність здійснювати операції з врегулювання кризи.

Вони здійснюються відповідно до пункту щодо колективної оборони договору про заснування НАТО — стаття 5 Вашингтонського договору. Де чітко вказано, що напад на одного з членів Альянсу — це напад на всіх. Тому, якщо країна вирішує стати членом НАТО, вона зобов’язується допомагати і захищати союзників і Альянс.

Дану інформацію для працівників виконкому розповів помічник міського голови, уповноважений з питань взаємодії з силовими структурами, військовими частинами, учасниками АТО та членами їх сімей Дмитро Зубович, який брав участь у семінарі “Синергія громадських та урядових інституцій щодо інформування суспільства з питань євроатлантичної інтеграції”, що проходив у Запоріжжі. Захід проводила Громадська Ліга Україна-НАТО за підтримки Запорізької обласної державної адміністрації та Центру інформації та документації НАТО в Україні для держслужбовців, посадових осіб місцевого самоврядування.

Матеріал створений на основі доповіді Віктора Топальського, кандидату історичних наук, начальника науково-дослідної лабораторії Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ.

Додамо, що в Бердянську за участю ГО "Запорізький обласний центр сприяння євроатлантичній інтеграції України" з військовослужбовцями, освітянами, працівниками культури, громадськими активістами проводяться семінари, тематичні години, бесіди, лекції для молоді з питань євроатлантичної інтеграції України з розповсюдженням відповідної тематичної літератури. Важливо і надалі проводити ефективну інформаційно-роз`яснювальну роботу щодо підтримки стратегічного курсу країни на подальшу тісну співпрацю з Північно-Атлантичним Альянсом, популяризацію вступу України до НАТО.

З метою належного інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України у бібліотеках міста було виставлено на постійній основі тематичні книжкові виставки “Україна і НАТО”, інформаційні експозиції з питань діяльності Європейського Союзу та євроатлантичної інтеграції України з розповсюдженням відповідної тематичної літератури: “Стислий огляд допомоги НАТО Україні”, “Посилена Передова Присутність НАТО”, “Кіберзахист НАТО”, “П'ять найпоширеніших російських міфів про НАТО”, “Що таке НАТО? Знайомство з Трансатлантичним альянсом”.

Україна-НАТО: міфи та реальність