1827 рік - були відмежовані землі для будівництва причалу та міста, офіційна дата  заснування м.Бердянськ.

1 червня 1930 року – офіційне відкриття Бердянської пристані.

1830 -1835 рр. – поселення мало назву Новоногайськ.

1838 рік -  побудований Нижній Бердянський маяк.

23 січня 1841 року указом імператора Миколи І Бердянському порту  було присвоєно статус міста.

1842 рік – Бердянськ стає центром  Бердянського повіту, утвореного на землях Дніпровського та Мелітопольського повітів Таврійської губернії.

1845 рік – затверджений герб міста, з 1999 року герб був повернений і визнаний офіційно.

1855 рік - під час Кримської війни (1853-1856 рр.)  місто було обстріляне з моря  англо-французькою ескадрою.

1862 рік – затверджений перший план міста.

1869 рік – в порту побудовано волнолом  для захисту  суден від штормів.

1876 рік  - збудована будівля , в якій  розмістилася Бердянська чоловіча класична гімназія, пізніше  педагогічний технікум, потім педагогічний інститут ім. П.Д.Осипенко, в наш час - Бердянський державний педагогічний університет ім. П.Д.Осипенко.

1876 рік – відкрилися складальні майстерні сільськогосподарських машин та знарядь англійської фірми «Клейтон», в подальшому  завод Дж.Грієвза , в радянські часи Першотравневий завод, в наші дні  - ПАО «Бердянські жниварки».

1877 рік - побудований Верхній Бердянський маяк.

1883 рік - відкрито майстерні німецького колоніста Д.Шредера з ремонту та виготовлення сільськогосподарського обладнання,  пізніше   з 1895 року –чавуноливарний та механічний завод, з 1905 року - Азово -Чорноморський чавуноливарний та механічний завод  Янцена та Горохова,  з 1946 року - «Бердянський завод дорожніх машин».

1884 рік - відкрито підприємство з виготовлення сільськогосподарських машин та знарядь «Вдова Матіас та сини», пізніше - механічний завод, потім - завод «Південгідромаш».

1899  рік - була прокладена залізна дорога Бердянськ-Чапліно.

1902  рік – на березі Червоного лиману відкрито грязелікарню.

1902  рік– телефонізація міста.

1904—1905 роки  - був проритий  судохідний канал. 

1905 рік – закінчено будівництво міської електростанції.

1929-1930 рр.- виникли риболовецькі колгоспи ім. Леніна, ім. Горького, «Червоний рибалка».

1917 рік - в Бердянську розпочалось виробництво аеропланів типу «Фарман-30», «Альбатрос»  акціонерним товариством «Вдова Матіас та сини». 

22  квітня 1918 року - місто було обстріляне з моря червонофлотцями  загону Макроусова.

1919 рік – організований  радгосп  «Червоні виногради» , пізніше – винрадгосп «Жовтнева хвиля».

1929 рік - відкрито краєзнавчий музей.

1930 рік - відкрито  художню галерею, пізніше художній музей ім. І.І.Бродського.

1937 рік -  випустив першу продукцію крекінг-завод, пізніше «Нафтомаслозавод», пізніше - «АЗМОЛ».

1937 рік - закінчено будівництво нової міської  паротурбінної електростанції.

1939-1958 рр. - місто називалося  Осипенко,  на честь льотчиці, Героя Радянського Союзу, уроджениці с.Новоспасівка (зараз Осипенко) Бердянського району   Осипенко П.Д.

7 жовтня 1941року - окупація міста нацистськими загарбниками в роки ІІ Світової війни. 

17 вересня 1943 року - визволення міста від нацистських загарбників.

1948 рік – початок будівництва заводу «Азовкабель».

1950 рік  - завод «Азовкабель» випустив першу продукцію.

1958 рік -  відкрито завод «Скловолокно».

1963 рік - на річці Берда створене  водосховище.

 28 серпня 1970 постановою Ради Міністрів СРСР Бердянський курорт був віднесений до курортів Всесоюзного значення.

1971 рік  – побудований винокомбінат.

1973 рік  - початок газифікації Бердянська.

1977 рік  - святкування 150-річчя міста. 

1977-1978 роки  -  на північній  околиці міста, в селі Нововасилівка розкопаний курган царських скіфів  (ІY ст. до н.е.).

1960-1980-ті роки - в Бердянську працюють 27 заводів та фабрик. Найбільші з них – Першотравневий завод, завод  «Азовкабель», «Дормаш», «Скловолокно»,  «Південгідромаш», «Нафтомаслозавод»; функціонує БПТО, завод залізобетонних конструкцій, завод «Прилив», трест «Бердянськбуд», завод продтоварів, меблева, трикотажна, взуттєва фабрики, м’ясокомбінат, молокозавод, хлібокомбінат, винзавод,  рибокомбінат та інші.

1 вересня 2004 року - завершено будівництво 175-кілометрового Бердянського  водоводу.

11 січня 2005 року   постановою Верховної  Ради України місту Бердянськ надано статус курорту Державного значення.

1 червня 2006 року   відкрито  аквапарк.

2009 рік  - відкрито  зоопарк «Сафарі».

Населення

В 1838 році населення складало 3,2 тисяч осіб.
В 1897 році   населення збільшилось до 26,5 тис. мешканців.

В 1913 році в Бердянску проживало 35 тис. мешканців.
В 1940 році — 55 тисяч осіб.
В 1976 році — 117 тис.мешканців.
Згідно перепису населення 1989 року - 133 тисячі мешканців.
Згідно перепису 2001 року в Бердянську мешкало 122 тис. осіб.

На 01.01.2017 року населення Бердянська становить  116,2 тис. осіб.