
1827 рік - були відмежовані землі для будівництва причалу та міста, офіційна дата заснування м.Бердянськ.
1 червня 1930 року – офіційне відкриття Бердянської пристані.
1830 -1835 рр. – поселення мало назву Новоногайськ.
1838 рік - побудований Нижній Бердянський маяк.
23 січня 1841 року указом імператора Миколи І Бердянському порту було присвоєно статус міста.
1842 рік – Бердянськ стає центром Бердянського повіту, утвореного на землях Дніпровського та Мелітопольського повітів Таврійської губернії.
1845 рік – затверджений герб міста, з 1999 року герб був повернений і визнаний офіційно.
1855 рік - під час Кримської війни (1853-1856 рр.) місто було обстріляне з моря англо-французькою ескадрою.
1862 рік – затверджений перший план міста.
1869 рік – в порту побудовано волнолом для захисту суден від штормів.
1876 рік - збудована будівля , в якій розмістилася Бердянська чоловіча класична гімназія, пізніше педагогічний технікум, потім педагогічний інститут ім. П.Д.Осипенко, в наш час - Бердянський державний педагогічний університет ім. П.Д.Осипенко.
1876 рік – відкрилися складальні майстерні сільськогосподарських машин та знарядь англійської фірми «Клейтон», в подальшому завод Дж.Грієвза , в радянські часи Першотравневий завод, в наші дні - ПАО «Бердянські жниварки».
1877 рік - побудований Верхній Бердянський маяк.
1883 рік - відкрито майстерні німецького колоніста Д.Шредера з ремонту та виготовлення сільськогосподарського обладнання, пізніше з 1895 року –чавуноливарний та механічний завод, з 1905 року - Азово -Чорноморський чавуноливарний та механічний завод Янцена та Горохова, з 1946 року - «Бердянський завод дорожніх машин».
1884 рік - відкрито підприємство з виготовлення сільськогосподарських машин та знарядь «Вдова Матіас та сини», пізніше - механічний завод, потім - завод «Південгідромаш».
1899 рік - була прокладена залізна дорога Бердянськ-Чапліно.
1902 рік – на березі Червоного лиману відкрито грязелікарню.
1902 рік– телефонізація міста.
1904—1905 роки - був проритий судохідний канал.
1905 рік – закінчено будівництво міської електростанції.
1929-1930 рр.- виникли риболовецькі колгоспи ім. Леніна, ім. Горького, «Червоний рибалка».
1917 рік - в Бердянську розпочалось виробництво аеропланів типу «Фарман-30», «Альбатрос» акціонерним товариством «Вдова Матіас та сини».
22 квітня 1918 року - місто було обстріляне з моря червонофлотцями загону Макроусова.
1919 рік – організований радгосп «Червоні виногради» , пізніше – винрадгосп «Жовтнева хвиля».
1929 рік - відкрито краєзнавчий музей.
1930 рік - відкрито художню галерею, пізніше художній музей ім. І.І.Бродського.
1937 рік - випустив першу продукцію крекінг-завод, пізніше «Нафтомаслозавод», пізніше - «АЗМОЛ».
1937 рік - закінчено будівництво нової міської паротурбінної електростанції.
1939-1958 рр. - місто називалося Осипенко, на честь льотчиці, Героя Радянського Союзу, уроджениці с.Новоспасівка (зараз Осипенко) Бердянського району Осипенко П.Д.
7 жовтня 1941року - окупація міста нацистськими загарбниками в роки ІІ Світової війни.
17 вересня 1943 року - визволення міста від нацистських загарбників.
1948 рік – початок будівництва заводу «Азовкабель».
1950 рік - завод «Азовкабель» випустив першу продукцію.
1958 рік - відкрито завод «Скловолокно».
1963 рік - на річці Берда створене водосховище.
28 серпня 1970 постановою Ради Міністрів СРСР Бердянський курорт був віднесений до курортів Всесоюзного значення.
1971 рік – побудований винокомбінат.
1973 рік - початок газифікації Бердянська.
1977 рік - святкування 150-річчя міста.
1977-1978 роки - на північній околиці міста, в селі Нововасилівка розкопаний курган царських скіфів (ІY ст. до н.е.).
1960-1980-ті роки - в Бердянську працюють 27 заводів та фабрик. Найбільші з них – Першотравневий завод, завод «Азовкабель», «Дормаш», «Скловолокно», «Південгідромаш», «Нафтомаслозавод»; функціонує БПТО, завод залізобетонних конструкцій, завод «Прилив», трест «Бердянськбуд», завод продтоварів, меблева, трикотажна, взуттєва фабрики, м’ясокомбінат, молокозавод, хлібокомбінат, винзавод, рибокомбінат та інші.
1 вересня 2004 року - завершено будівництво 175-кілометрового Бердянського водоводу.
11 січня 2005 року постановою Верховної Ради України місту Бердянськ надано статус курорту Державного значення.
1 червня 2006 року відкрито аквапарк.
2009 рік - відкрито зоопарк «Сафарі».
Населення
В 1838 році населення складало 3,2 тисяч осіб.
В 1897 році населення збільшилось до 26,5 тис. мешканців.
В 1913 році в Бердянску проживало 35 тис. мешканців.
В 1940 році — 55 тисяч осіб.
В 1976 році — 117 тис.мешканців.
Згідно перепису населення 1989 року - 133 тисячі мешканців.
Згідно перепису 2001 року в Бердянську мешкало 122 тис. осіб.
На 01.01.2017 року населення Бердянська становить 116,2 тис. осіб.