Бердянська міська рада - офіційний сайт

16 травня - День пам’яті жертв політичних репресій

Кожного року в третю неділю травня українці вшановують пам’ять жертв політичних репресій. Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.

Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в'язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. За різними даними, саме тут органи НКВД закатували під час допитів або ж розстріляли у позасудовому порядку від 20 до понад 100 тисяч осіб. Протягом 1937-1941 років Биківнянський ліс, як об’єкт «спеціального призначення» – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД УРСР. За даними, опрацьованими співробітниками Галузевого державного архіву СБУ та Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», на сьогодні встановлені прізвища понад 18,5 тисяч осіб, похованих в Биківня, але наукові пошуки тривають. Найбільше число розстрілів припадає на 19 травня 1938 року – за рішенням трійки при Київському управлінні НКВС за цю ніч розстріляли 563 людини.

Серед похованих у Биківні – художники Михайло Бойчук, Василь Седляр, Софія Налепинська, Микола Івасюк, Микола Касперович, Іван Падалка, письменники Майк Йогансен, Михайль Семенко, Вероніка Черняхівська, Мирослава Сопілка, Іван Маловічко, Яків Водяний, Юрій Вухналь, Яків Савченко, Степан Бен, науковці Олександр Асаткін, Гнат Ручко, Петро Супруненко, Юрій Ткаченко, Іван Миронівський, Олександр Пучківський, Володимир Білий, актори й режисери Борис Дробинський, Януарій Бортник, Сергій Каргальський, Кирило Гетьман, Йосип Їжакевич, музейники Федір Козубовський, Неоніла Заглада, Лідія Шульгіна, Трохим Тесля, церковні діячі – Василь Липківський, Юхим Калішевський, Марко Грушевський, Юрій Міхновський.

До Биківнянських могил з’їжджаються сотні людей, аби поклонитися праху тисяч репресованих, помолитися за їхні душі, запалити свічку пам’яті.

Були і інші місця масових поховань жертв Великого терору політичних репресій 1937–1938 рр. – це Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). У Західній Україні після 1939 р. також з’явились місця масових поховань, зокрема урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).

Ніч 19 травня 1938 року стала найкривавішою в Києві, адже у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням.

Для України страшною сторінкою історії були і події 27 жовтня - 4 листопада 1937 року, коли в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорськ у Карелії з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції було розстріляно 1111 осіб, з них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною.

У 2015 році Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганд їхньої символіки».

Вічна пам'ять загиблим.

Згідно з Указом Президента України виконавчий комітет Бердянської міської ради звертається до підприємств, установ та організацій усіх форм власності з рекомендацією 16 травня приспустити державні прапори на будівлях та спорудах, внести відповідні зміни до програм місцевого радіо та телебачення.

16 травня - День пам’яті жертв політичних репресій